герб Волноваха
Волновахский городской портал


Главная
Добавить новость!
2017-10-19 [16:27:26]
Разделы сайта

ГНИ информирует...

О Волновахе
История города
История города (укр) Информация о районе
Природные территории
Большие и малые села
Села и посёлки (укр)
Карты, схемы
Расписание поездов
Расписание электричек
Расписание автобусов
Банки, банкоматы
Такси
Отдых, развлечения
Провайдеры, сети
Мобильная связь
Телевидение
Кабельное ТВ
Радиостанции
Архив форума
Карта сайта
Библиотеки, музеи
Газеты
Учебные заведения
Организации города
Достопримечательности:
Великоанадольский лес
Дендрарий
Лесной колледж
Музей леса
Монастырь

Архив новостей

Друзья сайта

Устав территориальной громады

Форум

Фотогалерея

Поиск работы

Погода в Волновахе

Фирмы, организации









Історія міста Волноваха (Частина 4)

На початку січня 1920 року частини 13-ї Радянської армії Південного фронту визволили Волноваху від денікінців. У січні 1920 року в с. Платонівці було створено волосний ревком, а на станцію Волноваха призначено військового коменданта. Наприкінці квітня відбулися вибори до Платонівської волосної Ради. Залізничники станції взялися за ремонт колії, паровозів, вагонів. Уже в лютому тут відбулися масові суботники. Проте, відновленню народного господарства перешкоджали наскоки, грабежі і звірства махновських банд. Робітники організували загін, який разом з червоноармійцями вів активну боротьбу з бандитизмом. У червні 1920 року в селі Платонівці і волості приступили до створення комітетів незаможних селян.

Від початку 1920 року селище входило в Маріупольський повіт, а з червня— до складу Юзівського району Донецької губернії. У серпні 1920 року було створено Волноваський підрайон Юзівського району, а в с. Платонівці — сільраду. На той час у Волновасі жило 690, а в Платонівці — 2339 чоловік.

Велику організаторську роботу провадив комуністичний осередок станції, що відновив свою діяльність на початку 1920 року. На кінець серпня він об'єднував 10 комуністів. Очолив осередок колишній Макіївський шахтар М. Ф. Потьомін.

11 серпня 1920 року бюро Волноваського підрайпарткому прийняло рішення про створення комсомольського осередку. Його організатором був І. Н. Кабузенко, а першими комсомольцями — П. Валуєв, Л. Шумаков, 3. Жемерякіна. В селищі утворили жінраду. 30 серпня відбулася підрайонна конференція жінок. Почала працювати школа.

Влітку 1920 року, коли розпочався наступ врангелівської армії, штаб Південно-Західного фронту вжив заходів для зміцнення оборони Донбасу. У другій половині червня 1920 року в район Волновахи прибув перший кінний корпус Д. П. Жлоби, а з середини липня тут почалося формування Другої Кінної армії під командуванням О. І. Городовикова. Для організації відсічі Врангелю 14 липня на станцію прибули командуючий Південно-Західного фронту О. І. Єгоров і член Реввійськради фронту Й. В. Сталін.

Наприкінці вересня тут розгорнулися запеклі бої з врангелівцями. Частина комуністів і робітників пішла на фронт, підрайвиконком було перетворено на підрайревком. Партійний осередок і ревком подавали величезну допомогу Червоної Армії у постачанні її продовольством і фуражем, у перевезенні військових вантажів. Героїчно захищали станцію бійці 40-ї дивізії 13-ї армії. Але ворог кинув, сюди Донський корпус і 26 вересня захопив Волноваху. Проте протримались врангельці тут лише 8 днів. Зупинивши противника під Юзівкою, частини 13-ї армії перейшли в контрнаступ 1-3 жовтня на дільниці Оленівка - Великоанадоль- Волноваха успішно вели бої радянські бронепоїзди № 4, 9, 40, 58, 64. Сміливими ударами вони розсіяли врангелівську кінноту і змусили відступити піхоту. Після упертих боїв частини 9-ї і 40-ї дивізій 5 жовтня 1920 року визволили Волноваху від ворога. "Незважаючи на всі багатства техніки, яку щедро постачали союзники, барон Врангель... зазнав цілковитої поразки. Доблесними частинами 13-ї армії лавина донців і кубанців, що просувалась на Донецький басейн, була розгромлена під Юзівкою і Волновахою»,- писав М. В. Фрунзе у наказі арміям Південного фронту.

Трудящі селища знову приступили до відбудови зруйнованого господарства. Для зміцнення органів Радянської влади Юзівський райком КП(б)У і райвиконком прислали групу комуністів-робітників. Вони ввійшли до складу Волноваського підрайревкому, що відновив свою роботу 11 жовтня 1920 року. Головою ревкому став А.Г. Хавиков. Він очолив і створену у січні 1921 року Волноваську підрайону Раду робітничих, селянських і червоноармійських депутатів, до якої було обрано 35 чоловік.

Після вигнання врангельців на станції відновила роботу партійна організація, а 25 жовтня 1920 рокубуло обрано підрайпартком на чолі з секретарем А.А. Ковалем. У жовтні 1920 року підрайонна парторганізація налічувала 12 комуністів, а на початок 1921 – 23 комуністи.

Важкими були перші роки відбудови народного господарства: розруха, голод, безчинства махновських банд. В січні 1921 року поблизу с. Долі бандити по-звірячому вбили секретаря Волноваського підрайпарткому А. А. Коваля і завідуючу відділом народної освіти підрайвиконкому Л. Л. Рижкевич. Поховані вони у Донецьку. Під керівництвом Волноваської партійної організації трудящі селища мужньо переборювали труднощі. Учасники Волноваського підрайонного з'їзду Рад, що відбувся 19 січня 1921 року, в прийнятій резолюції відмічали, що вони докладуть усіх зусиль для захисту робітничо-селянської влади.


Адрес текущей страницы: www.volnov.org.ua

Рекомендуем: афоризмы, фразы, сочинения, города и регионы ; Продажа автостекол установка автостекол. ; Оборудование для газа производится из лучших компонентов.