герб Волноваха
Волновахский городской портал


Главная
Добавить новость!
2017-06-28 [16:06:24]
Разделы сайта

ГНИ информирует...

О Волновахе
История города
История города (укр) Информация о районе
Природные территории
Большие и малые села
Села и посёлки (укр)
Карты, схемы
Расписание поездов
Расписание электричек
Расписание автобусов
Банки, банкоматы
Такси
Отдых, развлечения
Провайдеры, сети
Мобильная связь
Телевидение
Кабельное ТВ
Радиостанции
Архив форума
Карта сайта
Библиотеки, музеи
Газеты
Учебные заведения
Организации города
Достопримечательности:
Великоанадольский лес
Дендрарий
Лесной колледж
Музей леса
Монастырь

Архив новостей

Друзья сайта

Устав территориальной громады

Форум

Фотогалерея

Поиск работы

Погода в Волновахе

Фирмы, организации









Історія міста Волноваха (Частина 6)

З 1935 року станція стала центром Волноваського відділку Південно-Донецької залізниці. На вузол почали надходити потужні вітчизняні паровози «ФД». Освоївши їх, кращі машиністи Ф. 3. Дирман, С. Д. Винський, М. П. Михалко та ін. уже в 1936 році довели середньодобовий пробіг паровоза до 247 км. У паровозному депо розгорнувся рух послідовників П. Ф. Кривоноса. Ініціатором швидкісного водіння великовагових поїздів на вузлі став комуніст Ф. 3. Дирман. За успіхи в роботі його першим на відділку було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора. У1940—1941 рр. комуністи П. М. Чичиков, Й. Є. Варуша, С. Д. Винський, Т. І. Мокрий, Ф. П. Чернявський та ін. довели середньодобовий пробіг паровоза до 360 км. виконуючи норму на 133—135 проц.. Напередодні війни на вузлі працювало понад 2 тис. робітників.

За роки перших п'ятирічок у Волновасі виникли підприємства місцевої та харчової промисловості: хлібозавод, завод безалкогольних напоїв, пункт заготзерно. Було реконструйовано млин у Платонівці, створено будівельну дільницю, автоколону. Відкрилося кілька побутових майстерень райпромкомбінату, почав працювати райхарчо комбінат, друкарня.

Ще в серпні 1930 року Жовтневий район було перейменовано у Волноваський, а через 8 років центр району, селище Волноваху, віднесено до категорії міст районного підпорядкування. З 7 січня 1932 року регулярно виходила районна газета «За більшовицькі темпи». У межі Волновахи увійшли сусідні села Платонівка та Карлівка, де були розташовані колгоспи «Культурна революція» і «Червоний партизан». Населення міста в 1939 році становило 15 261 чоловік.

Напередодні Великої Вітчизняної війни у Волновасі працювали 2 середні та семирічна школи, районний Будинок культури ім. В. І. Леніна і Палац культури залізничників ім. К Маркса, 3 бібліотеки. Для дітей відкрили дитячі ясла і садок. Тут функціонували 2 лікарні, поліклініка. Спортивні змагання проходили на стадіоні «Локомотив».

Місто залізничників жило активним трудовим і політичним життям. У перші ж дні Великої Вітчизняної війни сотні його жителів пішли на фронт, серед них добровольці: секретар парткому вуала П. Н. Дубовик, комсомольський працівник І. X. Мірошников, учитель П. І. Бурмак, колгоспник І. М. Минченко та багато інших. У липні 1941 року партком вузла накреслив заходи щодо організації роботи у воєнний час. На допомогу Червоній Армії залізничники в серпні 1941 року обладнали броне площадку. Колгоспники Волноваського району виступили з ініціативою — здати у фонд оборони країни понад план м'ясо і птицю. Трудівники міста взяли активну участь у спорудженні протитанкових укріплень. На початку жовтня 1941 року фронт наблизився до Волновахи. У глибокий тил було евакуйована рухомий склад та найцінніше обладнання залізничного вузла, а також худобу та сільськогосподарські машини з колгоспів і МТС району. Стримуючи ворога, тут вела бої 18-а армія (командуючий — генерал В. Я. Колпакчі) Південного фронту.

11 жовтня 1941 року місто окупували фашистські загарбники. Почалися важкі дні гітлерівського кривавого режиму. Фашисти розстріляли близько 100 радянських громадян, у т. ч. 35 комуністів і комсомольців, серед них — голову колгоспу П. С. Шацького, працівника військкомату Т. М. Михалка, машиніста М. М. Каменецького та інших.

Незважаючи на терор, радянські люди вели активну боротьбу проти фашистських загарбників. У грудні 1941 року патріоти знищили гітлерівський пост, що охороняв залізницю у районі Великоанадольського лісу, а в жовтні 1942 року групу фашистів біля хутора Мар'янівки (тепер у складі м. Волновахи). На території Волноваського району і в місті діяло кілька патріотичних і підпільно-розвідувальних груп. Ще 8 жовтня 1941 року, напередодні відступу Червоної Армії, командування Південного фронту залишило в місті для розвідувальної роботи радиста — лейтенанта В. 1. Шапинського і місцевого жителя 65-річного Ф. С. Стрижака, на квартирі якого була явка, Їхніми активними помічниками стали залізничники І. Г. Тесля, електромонтер станції Волноваха комсомолець І. І. їжак з сестрою Г. І. Попко. За розвідувальними даними, що їх передавав В. І. Шапинський, радянська авіація протягом грудня 1941 — серпня 1943 рр. не раз бомбила фашистські ешелони, склади боєприпасів, порушувала електропостачання станції. Розвідники діяли до вересня 1943 року, після чого В. І. Шапинський повернувся у свою частину (навесні 1944 року він загинув при виконанні бойового завдання).

18 квітня 1942 року юні патріоти М. Гвоздь та І. Семенчук у с. Свободному знищили фашистський пост і організували диверсію на залізниці Волноваха — Маріуполь.


Адрес текущей страницы: www.volnov.org.ua

Рекомендуем: Емкостные аппараты предоставлены на сайте самого производителя.